Використання росіянами дронів на оптоволокні помітили ще чотири місяці тому на Покровському напрямку, повідомив старший лейтенант ЗСУ Микола Мельник в ефірі "Новини Live".
"Вона (технологія, – УНІАН) не є унікальною російською – в ЗСУ думали над цим. Я не знаю, наскільки це технічно втілено. Але те, що такі розмови були ще в 2022 році – це факт. Воно обговорювалося не на стратегічному рівні, а навіть на тактичному. Коли командир роти думали, як це зробити. Бо дрони дорогі і щоб елементарно їх усі не загубити", – пояснив Мельник.
Він також додав, що хоч ця технологія і є ефективною – такі дрони неможливо посадити засобами РЕБ, Сили оборони мають можливість боротися з ними.
"Треба розуміти, якщо такий дрон запущено – оператор відповідно не далі, ніж за два кілометри. Відповідно, це створює загрозу для екіпажів БПЛА. Для цього є всі засоби контрдій. Якщо ми бачимо, що такий дрон злетів, то починається пошук таких екіпажів. Ти їх ніяк не зіб'єш – треба нищити екіпаж. Це не є якесь вундерваффе, це один із засобів знищення особового складу на війні. Я думаю, що наші хлопці якось впораються з задачею знищення екіпажів", – додав Мельник.
БПЛА на фронті
Раніше журналісти Forbes повідомили, що Українcкий наступ в Курській області увінчався успіхом завдяки бліц-атаці РЕБ, яка "засліпила" російські розвідувальні дрони. Росія відповідає несприйнятливими до засобів глушіння безпілотниками.
"Одне з рішень проблеми перешкод - термінальне наведення з використанням штучного інтелекту: оператор фіксує ціль на певній відстані, а безпілотник переслідує її, навіть якщо зв'язок втрачається. Ці системи вже впроваджуються в невеликій кількості з обох сторін. Інший підхід - дротове наведення: безпілотник намотує оптоволоконний кабель на ходу, подібно до ракет з дротяним наведенням, як TOW", – пояснили журналісти.
Водночас, ще у березні українські розробники заявили про появу FPV-дрона на оптоволокні під назвою "Бандерик-Стрічка". Він несе корисне навантаження до 3 кг, а час у повітрі складає 15 хвилин. Тактичний радіус дрону – 1 км.
