Нічого спільного з радянською "воєнкою": як у школах навчають захищати Україну
13:13, 08.10.2024
10 хв.
Російська агресія змінила підхід до викладання предмету "Захист України" у школах – його осучаснили та надали можливість закріплювати отримані знання на практиці. УНІАН побачив, як це відбувається.
З вересня 2024 року шкільний предмет "Захист України" почали викладати в 10-11 класах за новою методикою (за відповідні зміни у травні проголосувала Верховна Рада). Програма однакова для всіх учнів, незалежно від статі. На заняттях діти дізнаються, зокрема, що таке основи національної безпеки і оборони, які є види озброєння, військова техніки та технології. Також має проводитись стрілецька підготовка, навчання з керування дронами та домедичної допомоги в умовах бою.
Заняття – раз на місяць, триватимуть увесь день. А проходитимуть у спеціальних осередках на базі шкіл, облаштованих сучасним обладнанням та спорядженням (кошти на це виділяє держава).
У Львові такі осередки запрацювали ще торік. Зараз там – 14 центрів національно-патріотичного виховання. УНІАН відвідав одне із занять у львівській школі №36, аби побачити, як тепер викладають цей предмет.
Відео дня
"Поранений" Валера і симулятори FPV-дронів
Консультант з питань роботи центрів національно-патріотичного виховання Львівської територіальної громади Павло Божко розповідає, що перший такий центр в Україні з’явився в місті Обухів на Київщині, а Львів вже розвинув цю схему.
"В Обухові він був в єдиному екземплярі, а у нас центри з'явилися як мережа. Ми почали розробляти саме систему, як це має працювати на рівні великого міста, - каже Божко. - 1 вересня 2023 року у Львові з'явився перший такий центр, відтоді ми поступово збільшили їхню кількість. На базі нашої ідеї зараз розвивається всеукраїнська реформа, відбувається виділення субвенцій. Це позитивно впливає на матеріально-технічну базу, на рівень викладання вчителів захисту України".
У львівській школі №36 центр національно-патріотичного виховання з'явився торік у листопаді. Предмет "Захист України" учні 10-11 класів опановують тут раз на місяць, впродовж восьми годин. В середньому, щодня займаються 50 дітей - на уроках не лише школярі 36-ї школи, а й сусідньої 50-ї.
Для занять спеціально облаштовані кілька класів, в яких навчають надавати домедичну допомогу та вмінню керувати дронами. У шкільному тирі – заняття зі стрільби. На облаштування одного такого центру потрібно в середньому 2-2,5 млн гривень.
Матеріально-технічне забезпечення вражає – з десяток комп'ютерів, симулятори FPV-дронів, військова амуніція, навіть польові телефони та манекени є. На підлозі лежить "Валера" – "поранений" манекен, якого діти "евакуйовують" з поля бою та надають домедичну допомогу.
"Він наче справжній, навіть кров витікає. А ще в нас є "Геннадій", - розповідає інструкторка із домедичної допомоги Юлія Кіпчарська. - Діти просто в захваті, їм дуже подобається щось робити на практиці, а не читати нудні книжки і потім це переказувати".
Юлія працює у 36-й школі від самого початку створення центру національно-патріотичного виховання: "Я – сержантка в запасі, на фронті не була, але з 2017 року інструктую із домедичної допомоги. Раніше працювала і з дітьми, і з поліцейськими. Коли мені запропонували роботу тут, у центрі, я одразу погодилася, бо мені це було цікаво".
Жінка розповідає, що діти по-різному сприймають предмет – одним подобається, інші ставляться байдуже, а є й такі, які хочуть ще додатково займатися.
"Діти є діти, вони усі різні. Комусь подобається дронами керувати, комусь – стріляти. Але їм дуже подобається працювати з манекеном "Валерою" – вони його носять, "евакуйовують", один одному підказують, як правильно класти на ноші, як нести, накладати турнікет…", - розповідає Юлія.
За її словами, учні 10-х класів навчаються основам цивільної медицини (реанімація серця, легенева реанімація і т.д.), а 11-х – тактичної (допомога на полі бою після "прильоту", способи зупинення кровотечі тощо). Словом, нічого спільного із сумнозвісною "воєнкою", яку викладали у школах ще за радянських часів: коли клас ділили за гендерною ознакою – хлопці стріляли з автоматів, а дівчата вчилися накладати пов'язки.
"Це дуже добре, що зараз уніфікували предмет і об'єднали дітей, адже і хлопці, і дівчата повинні вміти і стріляти, і надати першу допомогу собі чи своєму побратимові, чи комусь іншому на вулиці. В країні війна, ми живемо в таких умовах, коли не знаєш, що буде завтра. Дай Боже, щоб ці знання ніколи не знадобилися дітям, але вони повинні їх мати", - каже інструктор Юлія.
Стрільба у тирі зі страйкбольного автомата
У підвалі, в тирі, 10-класники вправляються у стрільбі, використовуючи Airsoft-обладнання (страйкбольну зброю). Ці автомати досить важкі, проте практично ідентичні зі справжньою зброєю.
"Це новинка для освіти, раніше таке обладнання рідко використовували, бо вважали, що це важко, не вміли користуватися. Але коли ми його використовували в дитячих таборах, то навіть учні перших класів брали і пробували стріляти, хоча самі не могли їх тримати, бо ті автомати дуже важкі – 3,5-3,7 кілограма, як справжня зброя. Ми тоді ставили для них упор", - розповідає УНІАН Павло Божко.
Окрім того, це обладнання зручне тим, що його не потрібно перезаряджати. І, що важливо, воно дуже бюджетне. Наприклад, торік у цьому центрі використали близько 200 тисяч набоїв, тобто кожен учень зробив близько 200 пострілів. Це досить багато, адже коли діти стріляли з пневматичної зброї, то не могли собі такого дозволити.
Десятикласниці Тетяна та Юлія зі школи №50 вперше прийшли на заняття.
"Тут дуже круто, ми вже по одному разу стріляли. Не влучили у ціль, правда, але нам дуже сподобалося. Тільки автомати справді важкі, досі руки тремтять. Але нічого, звикнемо", - зізнаються дівчата.
Божко каже, що, як не дивно, але дівчата зазвичай показують кращі результати зі стрільби, ніж хлопці.
90% інструкторів – учасники бойових дій
За словами консультанта з питань роботи центрів національно-патріотичного виховання Львівської територіальної громади, чотирнадцяти центрів, які функціонують у Львові, на сьогодні достатньо. Вони охоплюють усіх 10-11-класників міста. В середньому, за місяць центр відвідують близько тисячі учнів.
За словами Божка, усе обладнання, як і зарплата інструкторів – із бюджету міста. У кожному центрі працює керівник – заступник директора школи, інструктори з вогневої, тактичної і домедичної підготовки. А також є три асистенти. Окрім того, з дітьми займається практичний психолог, який допомагає проводити заняття, має свої лекційні теми, якщо є потреба – працює індивідуально з учнями.
"Діти є різні, у них можуть бути різні релігійні переконання, і на це мусимо зважати при проведенні заняття. Тобто, якщо релігія комусь не дозволяє працювати зі зброєю, для такої дитини є окрема програма. Але, наприклад, надавати домедичну допомогу дитина мусить навчитися, це обов'язкова програма для всіх", - зазначає Павло Божко.
90% інструкторів центрів – це учасники бойових дій, військові. "Це люди, які знають, що і як робити, для чого, якими можуть бути наслідки. Вони все це пережили і передають свій досвід дітям. Школярі все це слухають з великим інтересом, їм набагато цікавіше, ніж просто прочитати з книжки", - розповідає консультант центру.
До речі, відповідних підручників поки немає, оскільки викладають предмет за програмою, затвердженою Міносвіти лише у серпні 2024 року.
"Торік ми працювали за так званими авторськими програмами, які інструктори, військові самі формували, враховуючи свій досвід. Це свого роду був експеримент: вони на власний розсуд навчали дітей того, що може знадобитися, що буде корисно знати, що буде цікаво. Ми проаналізували усі моменти, були і помилки, і щось позитивне, і цьогоріч ми вже працюємо за програмою МОН. Зазначу, що Львів теж долучився до написання тієї міністерської програми", - каже пан Божко.
Вишколи в Карпатах
У львівських центрах національно-патріотичного виховання практикують й практичні вишколи на природі. Таке навчання триває три дні.
"Навесні та восени у нас проходять такі вишколи на одній із баз відпочинку в Карпатах. Там – лише максимальна практика, немає лекційних занять. З дітьми займаються військові інструктори, учасники бойових дій. Вони навчаються веденню бою, стріляють, евакуйовують "поранених", надають першу допомогу, накладають турнікети. Словом, все максимально реалістично відбувається. Діти просто щасливі, їм дуже подобається", - розповідає Божко.
Окрім того, на вишколах діти удосконалюють свої лідерські навички, вчаться організовувати роботу і виконувати поставлені завдання, ухвалювати рішення та нести відповідальність за свої дії.
Паралельно відбувається заохочення молодших дітей, які ще не вивчають цей предмет, але можуть приходити в такі центри як на гурток. Для цього працівники центрів відвідують учнів 5-9 класів й розповідають дітям, що таке БПЛА, на що зважати під час повітряної тривоги, як реагувати тощо.
***
Зважаючи, що по всій країні нова програма запрацювала лише з вересня, навчання відбувається не без недоліків. Приміром, в одній з київських шкіл реформований урок "Захист України" пройшов у спортзалі, де діти марширували і навчалися робити "струнко" та "рівняйсь". Що ж до практичної складової, то два уроки поспіль під диктовку вчителя записували "інструкцію", як розбирати автомат. При цьому, не бачили навіть муляж цієї зброї… Хочеться сподіватись, що столиця (й інші міста) перейматимуть позитивний досвід Львова.
І ще один момент: комусь може здаватись, що в такий спосіб Україна проводить мілітаризацію учнівства – так само, як це робить Росія, адже в країні-агресорці дітей фактично з початкової школи вчать тримати зброю в руках та готують до війни. Та насправді різниця кардинальна: одна справа – вчитися, щоб стати загарбником, і геть інша – вчитися, щоб захистити себе, свою родину і свою країну.
Мирослава Бзікадзе
Новини партнерів
